Перевёрнутый флаг?

Частина націоналістів використовують «перевернутий» прапор на акціях свідомо, ставлячи жовтий колір вище блакитного. На акціях правих це не випадковості, а свідомі дії. Тоді як у всіх інших випадках — просто недогляд. Символізм свастики не однозначний, але символ, яким користувались націонал-соціалісти, в більшості випадків вважається «лівостороннім» — що, однак, не дозволяє вважати його негативним per se. До слова, в православних храмах нині обхід церкви теж здійснюється «противосолонь», тобто проти годинникової стрілки, ритуально відтворюючи смисл саме цієї, «лівосторонньої», свастики. У старообрядців — з точністю навпаки.

Переверніть прапор, ідіоти!
(уривок із нового роману «Кому Україна?»)
Держава – це насамперед символи.
Х. Ортега-і-Гасет

Пам’ятаю, як на початку 1992 року китайська художниця Мао Мао на якомусь мистецькому заході під милий бік просила тодішнього щойнообраного президента України Леоніда Кравчука, аби перевернули головний державний символ – синьо-жовтий прапор, бо під цим сполученням кольорів на країну чекає неминуча деградація, зрада, занепад і зрештою крах. Адже синє і жовте утворює гексаграму «Пі» за «І-цзин» – класичною китайською Книгою змін, одну з чотирьох найгірших комбінацій, яка розшифровується приблизно так: «Будьте пильними і передбачливими. Не беріться за якусь суттєву справу, бо вона швидше не збудеться, ніж збудеться. Ваше оточення не розуміє вас, ви без будь-яких підстав сваритеся зі своїми друзями». Тоді як обернене розміщення барв: зверху жовте, а синє знизу утворює цілком нову гексаграму «Тай», яка означає: «Розквіт. Мале відходить. Велике приходить. Щастя. Розвиток». Президент Кравчук, який за своїми попередніми компартійними посадами змушений був довгий час вдавати з себе марксиста-атеїста, переконаний поетами-нардепами, що синьо-жовтий прапор символізує синє мирне небо і золоту українську пшеницю, тоді віджартувався у тому дусі, що корисне, мовляв, для китайця, то для українця – смерть і навпаки, маючи, очевидно, на увазі кулінарний дискурс. А шкода. Бо, як бачимо, спотворена езотерична суть виявленого матеріального символу (синьо-жовтий прапор) дуже швидко далася взнаки Україні.
Жаль також, що радянські поети екс-комуністи, які тоді були головними радниками президента Кравчука з питань державного будівництва, не знали чи не хотіли знати, що українська революція 1917 року в Києві та Петрограді, а також українізація підрозділів царської армії на фронтах Першої світової війна і на Чорноморському флоті відбувалися під жовто-блакитними, а не синьо-жовтими прапорами і саме це, перше, сполучення барв голова Центральної Ради Михайло Грушевський пропонував для основного символу УНР. Чому згодом гетьман Скоропадський і головний отаман Петлюра перевернули прапор, достеменно не з’ясовано. Може під впливом синьо-жовтого прапора ЗУНР, ідеологи якої, очевидно, створювали свої символи за принципом «аби не як у поляків», у яких світліша (біла) смуга національного прапора зверху?
Проти сполучення кольорів – синє-жовте – крім «І-цзин» ( ще не було жодного випадку, аби пророцтва з цієї книги не збувались) свідчать також й інші тлумачення значення барв та їх комбінацій.
Ян-Інь. Ця прадавня емблема сотворіння світу з хаосу та боротьби і єдності двох протилежних засад у деяких традиціях теж передається цими кольорами: жовте або золоте Ян (світло, тепло, небо, активність, чоловічий принцип, сонце) та синє (тьма, холод, земля, пасивність, жіночий елемент, місяць). Що буває, коли земний, пасивний, жіночий, місячний принцип домінує (розміщується зверху) над небесним, активним, чоловічим, сонячним, мабуть, пояснювати зайве, протиприродність, а значить апріорі запрограмованість на невдачу такого порядку речей очевидна.
Фен-шуй. До вище сказаного органічно прилягає і традиція фен-шуй, за якою розміщення синього (воля) над жовтим (мудрість) означає «Закон занепаду», тобто прогресуючу деградацію, нещастя, хаос. Тоді як зворотне сполучення барв – жовте над синім означає гармонійне поєднання Неба і Землі, чоловічого і жіночого, сильного і гнучкого, що обіцяє розвиток, добробут, щастя.
Арійська традиція. Деякі дослідники стверджують, що духовний вождь ведичного арійства Рама обрав своїм сакральним символом жовто-синій штандарт, бо це є гармонійним поєднанням небесного вогню РА і земної речовини МА, що також означає зверхність духу (золоте, жовте) над матерією (блакитне, синє). А не навпаки, що до того ж перекручує святе ім’я Рама на Мара, а мара – це примара, прізрак, хто не розуміє, або зомбі по-сучасному. Ідеолог концепції «Переходу-ІV» і редактор однойменного журналу Ігор Каганець каже дослівно: «Нинішній синьо-жовтий державний прапор України не обіцяє їй нічого доброго, оскільки декларує збочений стан домінування пасивної матерії над активним духом. Хоча треба сказати, він точно відповідає нинішньому тимчасовому стану деградації і духовної темряви». Шкода лише, що пан Каганець не уточнює, що детермінувало «стан деградації і духовної темряви» якраз прийняття цього перекрученого символу, давши Україні таким чином мару замість Рами.
Іншим своїм символом, за версіями втаємничених у сакральне арійство, Рама обрав хрест: вертикаль (божественний чоловічий принцип, еволюція і прогрес) та горизонталь, які перетинаючись дають любов і народження Сина Божого. Так що символ християнства – хрест означає не лише знаряддя страти Спасителя в його людській іпостасі.
Християнська традиція. За православними канонами іконописання, які тягнуться ще з Візантії, золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця, німб Бога-Сина і взагалі – Вищу Духовність. Синє ж це – все земне, а також свобода, якою Творець наділив свої творіння з надією, що вони не будуть нею зловживати. Але ж ми бачимо, як користуються цим даром люди і знаємо, куди завела безвідповідальна свободу колишнього командира небесного воїнства на ім’я Денниця, більше відомого як Люцифер.
Геральдичний аргумент. За правилами геральдики прапор утворюється від герба (герби виникли раніше ніж сучасні знамена), барва верхньої смуги береться від кольору власне знака, а барва нижньої – від гербового поля. Якщо герб, наприклад, Польщі – білий орел на червоному тлі, то відповідно прапор – біло-червоний. Тож якщо герб України – жовтий тризуб на синьому полі (чи навіть якщо взяти герб Галицько-Волинського – золотий лев на синьому тлі), то й прапор має бути жовто-синій, а не навпаки.
Світова філософська, політологічна й соціологічна думка не надто багато уваги приділяє питанню символів, і це не дивно, бо сучасне суспільство споживання – це суспільство знаків, а знак відрізняється від символу, як, скажімо, буква – від живого звука, який вона позначає. Але є винятки. Відомий сучасний сербський філософ Светислав Басара, який доволі серйозно ставиться до порушеного питання, вважає, що «Символ – це така річ, без якої дійсність не є повноцінною. Символи – це обмінні пункти, через які енергія вищої реальності спливає у світ явищ… А неправильна інтерпретація символу має корозійний вплив на дійсність… Займімося на хвилинку символами окремих держав – прапорами. Впадає і вічі, що у тих держав, які на своїх знаменах зберегли традиційні символи, наприклад, хрест – Швейцарія, скандинавські країни, Велика Британія дійсність функціонує набагато краще, ніж у країнах, котрі на прапори поставили знаки та картини, не кажучи вже про спільноти, що обрали інфернальні символи пентаграм. Скептикам пропонується порівняти статистичні дані.» Додамо, що на час, коли пишуться ці рядки перше місце в світі за рівнем життя займає Норвегія (біло-синій хрест на червоному тлі), а одне з останніх – Мозамбік (схрещені мотика і автомат Калашникова на тлі жовтої пентаграми і п’яти барв). Скажуть – це через те, що Норвегія багата на корисні копалини, а Мозамбік зруйнований громадянськими війнами, але можна повернути й по-іншому: спочатку були символи (відповідно хрест і автомат Калашникова), а вже потім, як наслідок – кому корисні копалини, а кому громадянські війни.
Сказати, що як лише Україна переверне державний прапор, то відразу наздожене й пережене Норвегію, було би перебільшенням. Але те, що після такої механічно простої, але процедурно архіважкої дії в країні настане помітне покращення – очевидно. Тому, що для того, аби здійснити доленосний акт перевертання державного прапора, у всіх гілках влади має з’явитися критична маса просвітлених втаємничених високодуховних осіб, замість нинішнього темного захланного забобонного зараженого детермінізмом політикуму. Коли прийдуть ті, що розуміють роль символів у функціонуванні реальності, то вони змусять і цю саму реальність функціонувати значно краще.
Тому правильніше було би цю статтю назвати не «Переверніть прапор, ідіоти!», а «Переоберіть владу, ідіоти й оберіть таких, що розуміють вплив сакральних символів на ваше жалюгідне матеріальне існування, мудаки!», але гуманістична редакційна політика і диктаторська воля редактора зумовили винести у заголовок лише таке делікатне побажання як просто перевернути прапор. Ідіоти!!!

Василь Кожелянко
Газета «Post-Поступ» №12 за жовтень 2007 р.

Це правда.